В організації ATSC (США), що займається питанням стандартів, хочуть переконатися у тому, що сфера теле- та радіомовлення є невіддільною складовою світової екосистеми зв’язку, яка об’єднує численні протоколи бездротової передачі сигналу. Про це пише видання TVTechnology.
Прийняті у світі стандарти телерадіомовлення сьогодні поєднують традиційне ефірне наземне телебачення із трансляціями, що відбуваються з використанням Інтернет-протоколу. І в ATSC працюють над тим, щоб ATSC 3.0 та інші стандарти цифрового наземного телебачення (DTT) стали частиною глобальної екосистеми бездротового зв’язку, яка вже включає стандарти стільникового зв’язку, такі як LTE/5G, а також Bluetooth і Wi-Fi.
Комітет зі стандартизації, розташований у Сполучених Штатах, оприлюднив Білу Книгу з описом своєї кампанії, аби нагадати особам, що ухвалюють рішення, про цінність, повсюдність і надійність сучасних стандартів мовлення, таких як ATSC 3.0 і DVB, що є домінуючим стандартом цифрового телевізійного мовлення у Європі.
«Цей документ є чіткою публічною заявою ATSC, що по суті висловлює сильне бажання тісно співпрацювати з іншими організаціями, які займаються розробкою стандартів цифрового наземного телебачення, намагаючись визначити, яким чином ці технології можливо об’єднати та працювати над розробкою єдиного голосу на світовій арені для потреб мовлення», – сказала президент ATSC Мадлен Ноланд.
«Кодифікація можливих змін»
Оскільки всесвітнього стандарту наземного цифрового ефірного телебачення ніколи не існувало, то стандарти DVB, ATSC та інші в минулому розглядалися як конкуренти на шляху до завоювання світового ринку. Проте, сьогодні такої конкуренції вже не існує, оскільки багато хто сприймає телевізійне мовлення як технологію бездротового зв’язку учорашнього дня, що якимось дивом збереглася у світі, де вже панують технології передачі потоків через IP-протокол в мережах стільникового зв’язку. Але тепер, коли IP-протокол став частиною світових стандартів мовлення, новий «канал даних», доступний через засоби радіомовлення, несе із собою цілий набір нових можливостей.
Мовникам мовників важливо продовжувати нагадувати міжнародним органам зі стандартизації про актуальність телевізійного мовлення, що має вищу ефективність у порівнянні з IP, оскільки працює за принципом «багато до одного», а не за принципом одноадресної передачі «один до одного», характерної для моделі IP. Це особливо актуально в середовищі, де частотний ресурс, який зараз використовують мовники, є бажаним для провайдерів бездротового зв’язку.
«Мовники в усьому світі наразі стикаються із проблемою, яку створює поява нових медіа, але ми також стоїмо на порозі появи нових можливостей, які натякають на появу технологій доставлення даних IP через мережу ефірного мовлення, – зазначила Ноланд. – Мовники всього світу можуть працювати разом, аби розробити деякі з можливих технологій, які принесуть користь усім. Цей документ кодифікує зміни, які вже відбулися в тому просторі, що, здавалося б, був дуже конкурентним ландшафтом у минулому».
Разом із визнанням цінності традиційних зв’язків мовників із місцевими громадами варто також визнати технічні переваги, які властиві технологіям ефірного мовлення і які неодноразово доводили свою значущість під час надзвичайних ситуацій, пов’язаних із погодними катаклізмами.
«Мовники використовують єдину модель інфраструктури, яка значною мірою базується на використанні передавальних систем високої потужності, встановлених на високих вежах (HPHT), – йдеться в документі ATSC. – Ця інфраструктура часто є однією з найбільш стійких, здатних протистояти стихійним лихам, забезпечуючи надійність передачі інформації тоді, коли вона має попит».
Спроби тривають
В ATSC планують ініціювати обговорення своїх пропозицій з учасниками Всесвітньої конференції з питань радіозв’язку, що має відбутися в листопаді 2023-го року. В ATSC відзначають, що робота, спрямована на об’єднання світових стандартів мовлення триває вже понад десять років.
«Спроби створити стандарт мовлення наступного покоління, який об’єднав би всі провідні організації з розробки стандартів (SDO), тривають вже понад 10 років, починаючи із саміту “Майбутнє традиційного телебачення” (FOBTV), що відбувся у листопаді 2011 року у Шанхаї, – повідомили в асоціації. – Початкова мета FOBTV – сприяти роботі над створенням найкращої з найкращих телевізійних систем наступного покоління, станом на сьогодні не була реалізована, але з моменту свого створення робоча група виконує роль форуму для спілкування та дослідження нових технологій і поточних розробок в рамках різних SDO».
Одним з ключових факторів, необхідних для поєднання технологій ефірного мовлення з іншими форматами бездротового зв’язку має стати розробка «базової мережі широкомовлення» (BCN), яка не залежить від системи DTT. Саме над цією концепцією працює ATSC.
«Базова мережа широкомовлення розробляється для потреб автономної роботи виключно для трансляції традиційного телебачення та/або для конвергентної роботи з іншими мережами доставлення даних, наприклад, 802.11, 5G, LTE, 3G, SMPTE 2110, CBRS, супутник (LEO-MEO-GEO), LoRA, IoT тощо», – зазначили в ATSC.
«BCN буде пристосовано до роботи у випадках, коли висхідний канал є завжди доступним, ніколи не доступним чи доступним час від часу. Мета створення BCN полягає в тому, щоб дозволити мовникам пропонувати послуги доставлення даних на регіональному рівні – зокрема, оновлення програмного забезпечення для ігрових консолей, оновлення викликів керованих автомобілів, і багато іншого. Серед цих випадків використання – надлишкова або розширена сигналізація GPS (eGPS)».
Завдяки цьому зближенню всесвітніх стандартів мовлення з 3GPP (він же «Проєкт партнерства 3-го покоління» – загальний термін для низки організацій зі стандартизації, які розробляють протоколи для сфери мобільного зв’язку) може стати реальним сценарій, за якого стільниковий і широкомовний протоколи зможуть працювати разом, забезпечуючи споживачам можливість використовувати найнадійнішого і найстабільнішого приймання бездротової передачі.
Проте, мовникам необхідно об’єднатися навколо спільної мети, перетворивши спочатку DTT на невіддільну складову глобальної телекомунікаційної екосистеми, попереджає організація.
«Мовники DTT працюють у глобальній екосистемі мереж доставлення даних, – відзначили в ATSC. – Керування сеансом даних, перемикання та спільне використання в різнорідних мережах може підвищити ефективність використання частотного ресурсу шляхом використання найбільш відповідної мережі для кожного сеансу передачі даних динамічним способом. По суті, 3GPP розглядає 5G як екосистему різнорідних глобальних мереж передачі даних. Системи DTT наступного покоління є найефективнішими у світі фізичними рівнями для доставлення даних за принципом «один до багатьох» – для потреб телевізійного та нетелевізійного зв’язку, а також для потреб фіксованого та мобільного зв’язку.
«Цю сучасну технологічну розробку можна використовувати для конвергенції з іншими мережами доставлення даних, наприклад, з Інтернетом і LTE/5G, але фрагментація створює фундаментальний бар’єр для включення DTT у цю неоднорідну екосистему, – продовжують розвивати думку в ATSC. – Якщо говорити не просто про виживання, то більш захопливим потенціалом для цього сегменту є інтеграція технологій цифрової передачі наступного покоління в загальний рух до конвергенції. Конвергенція між основними технологіями DTT сприяла б конвергенції з іншими мережами (і може бути необхідною умовою для довгострокового успіху)».
За словами голови правління ATSC Річарда Фріделя, 3GPP звернулася до мовників із проханням розробити план такої конвергенції. «Це була ініціатива з їхнього боку, – зазначив він. – Це означає, що їхня зацікавленість є достатньою для того, аби спробувати щось зробити».
Фрідель додав, що з огляду на занепокоєння щодо ефективності та стабільності використання частотного ресурсу, потужність технологій мовлення стає більш очевидною, ніж будь-коли. «Технології передачі даних через мережі телебачення забезпечують найнижчу вартість доставлення одного біту інформації споживачам», – сказав він.
Джерело: https://mediasat.info/