Всесвітня ліга швидкості широкосмугового доступу оприлюднила Глобальну таблицю швидкостей інтернет-мереж, отриману на основі приблизно 1,3 мільярда тестів швидкості, проведених за 12 місяців до 30 червня 2023 року в 220 країнах.
До п’ятірки країн або територій із найшвидшим Інтернетом у світі увійшли острів Джерсі (264,52 Мбіт/с), Ліхтенштейн (246,76 Мбіт/с), Макао (231,40 Мбіт/с), Ісландія (229,35 Мбіт/с) і Гібралтар (206,27 Мбіт/с).
У той же час Україна внаслідок війни опинилася на 101 місці зі швидкістю інтернету 38,13 Мбіт/с.
Загальні дані з мапи
Країни на інтерактивній мапі позначені кольором відповідно до середньої швидкості широкосмугової мережі, виміряної там. З першого погляду можна побачити, що Західна Європа, Північна Америка та Балтійські регіони домінують у верхніх діапазонах швидкості. Тим часом Африканський континент, Центральна та Південна Америка, Близький Схід і країни СНД, куди чомусь знову віднести Україну, складають левову частку суші, де швидкість мережі найнижча.
Якщо на інтерактивній мапі на сайті сервісу навести курсор на окрему країну, відобразяться пов’язані з нею дані. Це включає назву країни, її рейтинг серед 220 виміряних країн, її середню швидкість завантаження, кількість перевірених унікальних IP-адрес, загальну кількість тестів і скільки часу потрібно для завантаження HD-фільму розміром 5 ГБ.
Чому в деяких країнах відсутні дані
Країни, де протягом періоду вибірки можна було провести менше 100 вимірювань, були виключені з дослідження, а отже, і з карти. Ви все одно можете переглянути дані для цих країн, якщо хочете – вони включені на вкладку «Виключені країни» даних, які можна завантажити. Однак через малий розмір вибірки цифри будуть ненадійними.
Цього року виключені країни: Аландські острови, Кокосові острови (Кілінга), Центральноафриканська Республіка, Острови Кука, Острів Різдва, Західна Сахара, Еритрея, Фолклендські острови, Британська територія в Індійському океані, Кірібаті, Коморські острови, Північна Корея, Монтсеррат, Острів Норфолк, Науру , Ніуе, Острови Піткерн, Палау, Свята Єлена, Вознесіння і Трістан-да-Кунья, Шпіцберген і Ян-Майєн, Французькі південні та антарктичні землі, Токелау, Тонга, Тувалу, Малі віддалені острови США та Самоа.
Лідери
Острів Джерсі у проливі Ла-Манш був першою юрисдикцією у світі, яка зробила чисте оптоволокно (FTTP) доступним для кожного широкосмугового користувача. Тепер Jersey Telecom пропонує своїм клієнтам мінімальну швидкість завантаження 944 Мбіт/с.
99% населення Ліхтенштейну є користувачами Інтернету, і внаслідок невеликої географічної території країна має чудову широкосмугову інфраструктуру з високою швидкістю для всіх.
Цього року Макао (португальська колонія в Китаї) залишився на третьому місці без значного збільшення середньої швидкості мережі, що вказує на насиченість поточної інфраструктури.
Ісландський проект Rural Fiber, який гарантує мінімальну швидкість 100 Мбіт/с для 99,9% населення, означав, що країна впевнено утримує 4-е місце з минулого року.
Замикає п’ятірку Гібралтар – невеличка британська колонія на півдні Іспанії.
Всі ці країни мають схожість. Чотири з п’яти знаходяться в Західній Європі, очевидним винятком є Макао. Усі вони або малі, або острівні держави. Набагато простіше розгорнути повноволоконний широкосмуговий зв’язок FTTP і мобільний Інтернет 5G на меншій території для меншої кількості населення. Хоча Ісландія має значну територію.
Великі лідери
Проте якщо виключити країни на території з населенням менше одного мільйона, то все стає на свої місця. Таку інфографіку підготувала Statista.
У цьому випадку Тайвань займає перше місце в світі за швидкістю Інтернету із середньою швидкістю завантаження 153,51 Мбіт/с, трохи випереджаючи другу Францію (152,45 Мбіт/с).
Тайвань очолив цей рейтинг і минулого року. Але тоді він мав набагато нижчу середню швидкість – 135,88 Мбіт/с. У 2022 році Японія була на другому місці, і хоча в країні також спостерігалося зростання, темпи зростання набагато нижчі – лише на 2,37 Мбіт/с. У той же час країни Європи та Північної Америки просувалися швидше.
“Найповільніші” країни
П’ять країн або територій у світі з найнижчою швидкістю мережі:
- Афганістан (1,71 Мбіт/с),
- Ємен (1,79 Мбіт/с),
- Сирія (2,30 Мбіт/с),
- Східний Тимор (2,50 Мбіт/с),
- Екваторіальна Гвінея (2,70 Мбіт/с).
Двоє з нижньої п’ятірки знаходяться в Азії, два на Близькому Сході та один в Африці на південь від Сахари. Усі ці країни страждають від недостатньо розвиненої мережевої інфраструктури та низького рівня використання цифрових послуг серед населення.
Місце України
Україну віднесли до регіону СНД, де середня швидкість становила 22,92 Мбіт/с. Проте униз тягнуть азійські країни з відсталою інфраструктурою. Лідирує у регіоні поки що росія – 57,95 Мбіт/с, 62 місце. Україна йде на другому місці – 38,13 Мбіт/с, 101 місце. Автори зазначають, що швидкість “цього року зі зрозумілих причин значно знизилася”. І цьому “значно посприяла” так звана “перша країна”, яка продовжує вести загарбницьку війну на території України. Далі йде Білорусь – 34,10 Мбіт/с, 109 місце.
Найповільнішими країнами в регіоні були Таджикистан (2,98 Мбіт/с, 214 місце), Туркменістан (4,49 Мбіт/с, 206 місце) та Азербайджан (10,20 Мбіт/с, 171 місце). І Таджикистан, і Туркменістан увійшли до 20 найповільніших місць у світі. Вони й потягнули вниз весь регіон.
Для мети, до якої потрібно прагнути, візьмемо країни Балтії. Всі три країни увійшли до топ-50 і мають загальний регіональний середній показник 80,09 Мбіт/с. Литва показала найкращі результати на 37 місці в загальному заліку із середньою швидкістю 87,09 Мбіт/с. Далі – Литва (86,36 Мбіт/с, 38 місце) і Латвія (66,79 Мбіт/с, 40 місце).
Джерело: https://expert.com.ua/